Инюпиакъёс
Wikipedia-ысь материал
| Инюпиакъёс Iñupiaq |
|
|---|---|
| Ваньмыз | 13 500 |
| Вӧлскем | * 13 500[1] |
| Кыл | инюпиак, англи |
| Оскон | Христианство, Шаманизм |
| Ӵыжы-выжы калыкъёс | Сибирьысь юпикъёс, Аляскаысь юпикъёс |
Инюпиакъёс, Инюпакъёс яке Аляскаысь инуитъёс (инюп. Iñupiaq sg Iñupiak dual
Iñupiat pl) — Россилэн Остров Ратманова (Большой Диомид) шомуӵын но Америкалэн Огазеяськем Штатъёсаз Аляска штатын улӥсь калык. Лыдзы – ог 13-14 сюрс адями.
[Тупатыны] ДКыылы диалектъёслы люкиськемез
- Сьюард полуостровысь инюпиак:
- Беринг проливысь инюпиак: Ingalikmiut, Imaqłit (Большой Диомид островын, 1948 арын became extinct[2])), Kiŋikmiut, Tapqaġmiut, Ukiuvaŋmiut.
- Кавиаракысь инюпиак: Siñġaġmiut, Qaviaraġmiut, Ayaqsaaġiaaġmiut, Aziagmiut, Iġałuiŋmiut.
- Уйпал Аляскаысь инюпиак
- уйпал — шунды пуксён пал Аляскаысь инюпиак яке Малимиут кылъёс: (Аляскаысь Нортвест Арктик районын)
- Коцебуысь диалект яке Уйпал малимиут: Pittaġmiut, Kaŋiġmiut, Qikiqtaġruŋmiut
- Кобукысь диалект яке Лымшор малимиут: Kuuŋmiut, Kiitaaŋmiut (Kiitaaġmiut), Siiḷviim Kaŋianiġmiut, Nuurvinmiut, Kuuvaum Kaŋiaġmiut, Akuniġmiut, Nuataaġmiut, Napaaqtuġmiut, Kivalliñiġmiut.
- Норт Слоупысь инюпиак: (Аляскаысь Норт Слоуп районын)
- Пойнт Хоупысь диалект: Tikiġaġmiut
- Норт Слоупысь диалект: Utuqqaġmiut, Siḷaliñaġmiut (: Kukparungmiut но Kunmiut), Kakligmiut (:Sidarumiut, Utkiavinmuit но Nuwukmiut), Kuulugruaġmiut, Ikpikpagmiut, Kuukpigmiut (: Kañianermiut, Killinermiut но Kagmalirmiut)
- Анактувук Пассысь диалект: Nunataaġmiut
- Канадаысь диалект яке Ууммармиут: Uummarmiutun. (Канадаысь Аклавикын но Инувикын).
- уйпал — шунды пуксён пал Аляскаысь инюпиак яке Малимиут кылъёс: (Аляскаысь Нортвест Арктик районын)
[Тупатыны] Чӧлсконъёс
[Тупатыны] Линкъёс
| Со статья пумозяз вуттэмын ӧвӧл на. Тӥ быгатӥськоды сое тупатыны оло нош татчы мар ке выльзэ ватсаны. |