Набат памяти

Википедиысь материал
«Набат памяти» калык музей» бамысь кудланьтэмын)

«Набат памяти» — Можга карысь калык музей.

Уно данъян грамотаосын но медальёсын пусъемын. «Набат памяти» музейлы — Удмуртиысь нырысетӥезлы — 1984-тӥ арын калык музей ним сётӥзы.

«Вормымтэ Ленинград», «Сталинград ож», «Огненная дуга», «Днепрлэн ярдуръёсаз», «Нырысетӥ ожез адӟемъёс», «Белоруссиез но Прибалтикаез берыктон» — та но мукет адӟытонъёсъя тодыны луэ, ку мынӥз соиз яке таиз ож, кӧня солдатъёссэ отын ыштӥз Совето армия, кӧня медаль я орден басьтӥзы Можга ёросын вордскем солдатъёс.

Мукет залын верамын Можга ёросысь Малая Сюга гуртысь Сидоровъёслэн семьязы сярысь: 8 пиос будӥзы анай-атайзылы зэмос юрттӥсьёс, выжызэс азинтӥсьёс луон понна. Но кутскиз война. Огзы бӧрсьы мукетсэ Сидоров агай-вынъёсты фронтэ басьтӥзы. Дораз берытскиз огез гинэ — со но кема ӧз улы — ранениосыз ӧз ортче. Та залысь ик мукетыз выставка авиацилэн маршалэз Фёдор Фалалеев сярысь. Совето армиысь военачальник но Можга ёросын вордскиз.

Мукетыз зал быдэсак сӥземын Бухенвальд концлагерьлэн историезлы: кивалтӥсьёсыз, нылпиослэн улэмзы, эмъяськон, сиён, ужан но трос мукет темаос усьтэмын уно туспуктэмъёс, лагерьысь шедьтэм чыры-пырыос пыр. Татын ик возисько пӧртэм вазиськонъёслы ӟуч, немец, англи но мукет кылъёсын валэктонъёс.

Чӧлсконъёс[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]