Удмурт диалектъёс

Википедиысь материал
Удмурт диалектъёслэн картазы (Риф Насибуллинлэн книгаысьтыз)

Удмурт кыллэн диалектъёсыз — удмурт кыллэн пӧртэм наречиосыз.

Удмурт кыллэн кыӵе диалектъёсыз вань?[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Удмурт кыллэн кӧня диалектъёсыз вань, шуг вераны, малы ке шуоно Удмуртилэн музъем вылаз (уй паласен лымшор пала) интыысь говоръёслэн тодметъёссы пумен-пумен гинэ вошъясько, соин ик одӥг диалектлэн йылыз-пумыз урод адӟиське.

Озьы ке но, кылтодонъя гожъямъёсын удмурт диалектъёсты ньыль бадӟым группаосы огазеяло:

Уйпал наречие[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Со вӧлмемын Яр, Глаз, Балезино, Кез, Дэбес, Эгра, Красногорск ёросъёсын, озьы ик, Киров улослэн Уни, Фалёнки, Слободской но Зуевка ёросъёсаз. Уйпал наречиез люкыло таӵе говоръёсы: улын чупчи говоръёс (Киров улосын), шор чупчи говоръёс (Яр, Глаз, Балезино, Юкаменск но Красногорск ёросъёсын) но вылын чупчи говоръёс (Кез, Эгра, Дэбес ёросын).

Лымшор наречие[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Вӧлмемын Кизнер, Можга, Грах, Алнаш, Пичи Пурга но Кияса ёросъёсын (лымшор (периферийно-южной) диалект), озьы ик лымшор палан бускель улосъёсын (палэнысь лымшор (периферийно-южной) диалект).

Лымшор диалектэ пыро кизнер но можга говоръёс, среднеюжной, грах, алнаш (улын иж) но кырыкмас говоръёс.

Палэнысь лымшор диалектэ пыро шошма, кукмор, бавлы, ташкичи, красноуфимск, шагирт, буй-танып но канлы говоръёс.

Шор говоръёс[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Шор говоръёс географи но кыл тодметъёс ласянь интыяськемын уйпал но лымшор наречиос куспын.

Бесерман наречие[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Бесерман наречие — со Удмуртилэн уй палаз улӥсь бесерман калыклэн вераськон кылыз. Трос ласянь тодэ вайытэ лымшор говоръёсты.

Удмурт диалектъёслэн ог-огзылы матын луэмзы[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Ӵемысь шуыло, уйпал удмуртъёс лымшор удмуртъёсты валаны уг быгато шуыса. Со зэм ӧвӧл. Пӧртэм говоръёсын пумиськись мукет говоръёсын пумиськисьтэм куд-ог кылъёс со говоръёсты ог-огезлы валантэм уг на каро. Удмуртиысь удмуртъёслы ӵем дыръя туж аспӧртэмлыко пото палэнысь лышмор говоръёс (кытын пумисько трос бигер асэстэмъёс). Свердловск улосын пумиськись пичи Красноуфимск говор гинэ (али со бырон калэ вуэмын) Удмуртиысь удмуртъёслы туж валантэм потэ (малы ке шуоно, солэн фонетикаезлы пор влияние туж бадӟым вал).

Чӧлсконъёс[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]

Со сяна, учке[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]