14 толсур
← Толсур → | ||||||
Вн | Пкс | Вирн | Па | УдмА | Кӧсн | Ан |
2023 ар |
14 толсур — арлэн 348-тӥ нуналыз (349-тӥ нунал високосной арын) григорианской календарья. Выль арозь 17 нунал кыле.
Али дыре юлиан календарьлэн 1-тӥ Толсурезлы огкадь луэ.
Праздникъёс[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]
Луэм учыръёс[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]
- 1896 — Глазгоын дуннеысь куинетӥ музъемул метрополитен ужаны ӧдъяз.
- 1900 — квантовой теорилэн вордӥськонэз: Макс Планк поттӥз нимыныз нимам формулаез.
- 1911 — Руаль Амундсен историысь нырысетӥез Лымшор полюсозь вуиз.
- 1913 — Крит шормуӵ Грециен киултэмын.
- 1918
- Фридрих Карл Гессен-Кассельский финн короналэсь куштӥськиз.
- Украинаысь гетман П. П. Скоропадский сэрпалтэмын вал.
- 1943 — Совето Союзлэн кун гимнэз юнматэмын.
- 1955 — Австрия, Албания, Болгария, Венгрия, Иордания, Ирландия, Испания, Италия, Камбоджа, Лаос, Ливия, Непал, Португалия, Румыния, Финляндия, Шри-Ланка ООН-э пыртэмын.
- 1969 — Глаз карын «Прогресс» спортъя йӧ дворец усьтэмын, туала нимыз — «Глазов-арена».
- 1995 — Дейтонысь огкылъёс Босниысь ожлы пум понӥзы.
- 1996 — Удмурт республикаысь поръёслэн «Одо Мари Ушем» мерлыко организацизы кылдытэмын.
- 2004 — усьтэмын Мийо виадук, дуннеысь тужгес но ӝужытэз транспортной выж.
- 2012 — тросэн виён Санди-Хукысь покчиёзо школаын.
Вордскизы[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]
- 1503 — Нострадамус, Франциысь врач но астролог.
- 1546 — Тихо Браге, Даниысь астроном, астролог но алхимик.
- 1925 — Лев Лещинский, Удмуртиысь врач но тодосчи, медицина наукаосъя доктор, академик.
- 1935 — Арво Валтон (зэмос фамилиез Валликиви), эстон писатель, сценарист но мерлыко ужчи.
- 1960 — Ольга Галиханова, Ижысь кырӟась.
Кулӥзы[Тупатыны | бамлэсь кодзэ тупатоно]
- 1799 — Джордж Вашингтон, Америкалэн Огазеяськем Штатъёсызлэн нырысетӥ Президентсы.
- 1937 — Павел Деськов, Удмуртиысь дышетӥсь, астрономиез яратӥсь, революцие но Граждан оже пыриськись.
- 1989 — Андрей Сахаров, совето физик.
- 1993 — Игнатий Захаров, эмчи, хирург, Ижысь медициная кун академилэн профессорез.
- 2007 — Антонина Лисина, удмурт дышетӥсь, кун но мерлыко ужась, УАССР-ысь дышетонъя министр (1986-1990).