Глаз:версиослэн висъяськемзы

Википедиысь материал
Пушкесэз ӵушемын Пушкесэз ватсамын
ч-пТупатонлэн валэктонэз ӧвӧл
77-тӥ чур: 77-тӥ чур:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
Суред:Чепца.jpg|[[Чупчи|Чупчи шур]]
Udmurtia Glazov asv2019-05 img05.jpg|[[Чупчи|Чупчи шур]]
Udmurtia Glazov asv2019-05 img04.jpg
Суред:Centre of glazov.jpg
Udmurtia Glazov asv2019-05 img02.jpg
Суред:Evropa Rusko Urdmuntija Glazov namesti.jpg
Udmurtia Glazov asv2019-05 img12.jpg
Суред:Glasov station.jpg
</gallery>
</gallery>



19:07, 22 Пӧсьтолэзе 2019 выллем версия

Кар
Глаз
Глаз
Флаг Герб
Флаг Герб
58°08′ с. ш. 52°39′ в. д.HGЯO
Кун Россия
Историез но географиез
Нырысьсэ тодэ уськытон 1678
Площадез 69 км²
Шоринтылэн ӝуждалаез 150 метр
Часовой пояс UTC+04:00[d]
Улӥсез
Улӥсез
Лыдпусо тодметъёс
Телефон кодэз +7 34141
Почта интыпусэз 427620–427649
glazov-gov.ru(ӟуч)
Показать/скрыть карты
Глаз на карте
Глаз
Глаз
Логотип Викисклада Медиафайлы на Викискладе

ГлазУдмуртилэн уй палаз интыяськем кар, Глаз ёрослэн административной центрез (ёрослэн составаз уг пыры). Ӵемысь сое шуо «Удмуртилэн уйпал шоркарез».

Выжыяськемын Ижлэсь 180 километрлы палэнэ — Чупчи шурлэн паллян ярдур котыраз.

Городлэн тужгес вылӥ интыез — Солдырь гурезь. Отысен быдэс Глазкар кырым пыдэсын кадь адске: шунды пуксёнысен шунды ӝужан палозь кыстӥське ог 14 километр, нош лымшорысен уйпалозь — 5 километр. Городлэн быдӟалаез — 6 сюрс 916 гектар.

2009-тӥ арын ортчытэм лыдъян-чотанъя Глазкарын ваньмыз-ӧвӧлэз улӥсез 105,9 сюрс мурт. Пӧлысьтызы ӟучъёс — 55,4%, удмуртъёс — 36,4%, бигеръёс — 4,6%, музон калыкъёс — 3,6%.

История

Городлы Глаз ним сётон пумысен куинь малпан вань. Нырысетӥез герӟаськемын та палъёслэн выро-гопо музъеменызы. Солдырь гурезе тубыса Глаз карез учконо ке, со укша, пе, бадӟым синлы.

Кыкетӥез малпан: городлы ним сётӥз императрица Екатерина II - Глаз карлэсь туссэ бумага вылэ суредаллям но та кышномуртлы возьматӥллям. Екатерина II-лы со синлы укша кадь потэм.

Куинетӥяз мадёсын вераськон мынэ кыӵе ке Сингурт сярысь. Но учёнойёс пусъё: удмуртъёс, пе, Глазовез ноку но удмурт кылэ ӧз берыктылэ. Соин ик “Сингурт” - со вашкала дауръёсысь кылем мар ке ӧвӧл, шаерчиослэн малпамзы гинэ.

Глаз кар сярысь нырысьсэ гожтэмын 1678-тӥ арын лыдъян-чотанлы сӥзем ӟуч книгаын. Нош соку лыдъясь-чотасьёс удмурт гурт нимъёсты ноку но ӟуч кылэ ӧз берыктылэ: я удмурт нимзэ, я ӟучез вань ке — ӟучсэ, я гуртэз кылдытӥсьлэсь нимзэ гожъяллязы. Ӵапак та лыдъян-чотанын ик пусъемын: Глазэз кылдытӥз Глазов нимтулэн воргорон.

Починкаез, аръёс ортчемъя со Глазлы пӧрмиз ини, кылдытӥзы Горд Слудка гуртысь потэм удмуртъёс 1670-тӥ арын. Отын черк ӝутэмзы бере починка Глазов черкогуртлы пӧрмиз. 1780-тӥ арын императрицалэн Екатерина II-лэн указэзъя Глазлы городлэсь статуссэ но гербзэ юнматӥзы. Озьы со Глазовской уездлэн шорсюлмыз луиз.

1804-тӥ арысен городлы выль кильтро коркаос пуктылыны ӧдъяз Санкт-Петербургысь архитектор Иван Лем. 1898-тӥ арысен город пыр лэсьтыны кутскизы Транссибирской чугун сюрес.

Кар символика

Гербез — шори люкем геральдика щит. Щитлэн вылӥ люкетаз пуксемын Вятской губернилэн гербез, угось Глазовской уезд азьвыл аръёсы пыре вал ӵапак та губерние: ӵуж-ӵуж буёл вылын суредамын тӧдьыалэс-чагыр пилемъёс. Нош со пушкысь адске пукыӵен ки. Со возьматэ православилы осконэз но язычествоен нюръяськонэз. Ки вылын пиштэ горд кирос - возьматэ кужмо, сӥлё-виро луммэс. Кунпуслэн ӵуж-ӵуж буёлэз валатон сётэ: та палъёсын уло узыр, сӥё-дано, тыршись, оскись адямиос.

Улӥяз, чагыралэс бусыын, пуктэмын адями син. Чагыралэс буёл возьматэ ӧрекчаськисьтэм, рос-прос, гажамон адямиез. Син возьматэ кык малпанэз. Нырысетӥез малпан герӟаськемын та городлэн нимыныз - Глазкар. Кыкетӥез малпан: Глазов республикамылэн шоркарызлэсь кыдёке интыяськемын ке но, со - шаермылэн синмыз.

Флагез — меӵак сэрего тӧдьы басма юдэс, шораз ик — Глазлэн гербез.

Галерея

Чӧлсконъёс

  1. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаФедеральная служба государственной статистики.